Форма входа
Читем онлайн Украинка против Украины - Константин Деревянко
Шрифт:
-
+
Интервал:
-
+
Закладка:
Сделать
"…Не знайшла свого святого Грааля, а се тому, що над нею ніщо "камінне" немає влади, і всі ті усталені форми життя, яким нарешті таки покорилась горда Анна саме тоді, якїй здавалось, що вона опанувала своєю долею, ті форми не покорили б ніжно упертої вдачі Долорес, бо, отже, вона і в монастир пішла не так, як всі, не для рятунку власної душі, а для пожертвування нею!" Конечно, таких монастырей отродясь не существовало. Но раз автору надо — появятся.
"…Вона і заручилась без надії на заміжжя, знов не так, як всі…" И опять "не так, як всі". Это у нее идея фикс: быть "не так, як всі".
"…Отже, усталені форми для неї тільки якісь містичні формули, що мають виражати, власне, невиразимі ні в яких формах почуття, але те, що в тих формах є "камінного", пригнітаючого, позбавляючого волі, не може мати влади над її вільною душею. Так я думаю про Долорес, але, на жаль не вміла передати тої думки читачам". Зато убедительно удалось передать читателям другую мысль: в этом произведении имеется одна-единственная "вільна душа". Все остальные — "говорящие орудия". Чьи? Автора с ее авторитарным менталитетом. Какова "господарка" — таково и "господарство", т. е. драма "Камінний господар".
"Долорес" в переводе означает "болезная". В данном случае болезнь была прежде всего духовной.
1.12. Украинка и черти
В Бога она не верила. Но без чертей обойтись никак не могла. "Чорт", "диявол", "біс" были частыми гостями в ее письмах:
— "Вся громада галицька, здається, скоріш би з чортом помирилась, ніж з поляками, в сьому я вже певна, бо придивилась добре до тутешніх польсько-руських відносин";
— "То тепер уже и "сам чорт не брат!";
— "Добре чорту в дудку грати, в очереті сидя, — одну зламав, друга буде, а на мінше діло!";
— "То ще побачимо, чий чорт старше буде, чи мій, чи того туберкульозного бацила!";
— "Хіба тільки яка диявольська сила мене затримає";
— "Чи отримали Ви мого листа з чортами?".
Последняя запись объясняется так. По просьбе своего дяди прислать ему записи поверий про чертей, Украинка прислала три записи, сделанных в селах:
"Кажуть, що комарі — чортівські слуги і ту кров, що випивають, несуть чортові";
"Земля, що в чоловіка під нігтями, то чортова земля"; "Розплата з чортом душами родичів".
Сама она чертыхалась регулярно и по самым разнообразным поводам:
— "Утну я колись щось із Байрона, аж чортам жарко здасться!";
— "Я так була сердита на себе… що аж мене чорти брали";
— "Йдіть до біса";
— "Тип галицького поповича єсть і у нас, з таких найбільш складається "темна сила". Але цур їм проти ночі згадувать";
— "Ну, та нехай їм біс!";
— "Ох, галицькі справи, галицькі справи! Хай чорт мене вхопить, коли що-небудь в тому розумію!";
— "Скука у неї диявольська, але чого чоловік не втерпить, як знає, що се треба!";
— "Врешті скажу знов: хай чорт мене вхопить, коли що-небудь в тому розумію! Ну, та що вже, біс біду перебуде, одна мине, друга буде!";
— "Ганни Барвінок оповідання — просто чортівщина";
— "Так тільки годилось би хоч "чорте-бісе" відповісти";
— "Спішу, як чорт";
— "Може, і мине назавжди ся чортовичина з ногою";
— "У нас почалась якась чортяча зима";
— "Хіба тільки яка диявольська сила мене затримає";
— "От чорти! Що ж було їм хоч раніш так сказати, то ти б не гибіла цілі свята чорт зна над чим!";
— "Немов чорти зірвалися з ланцюгів";
— "Іностранна література стоїть в Києві чорт зна як";
— "Хоч би навіть істерія чи який там інший диявол скрутила мені навіть праву руку…";
— "Та дурна істерія, хорея, слабість серця чибіс її зна, як вона зветься";
— "Сей конвульсивний напад не перший і неостатній, бо я тепер взагалі трохи біснувата";
— "Вся ця диявольська аптека";
— "Стан душі "як у чорта перед утренею";
— "Диявольськи ніяково";
— "Кінчаю листа як диявол";
— "Все ще чортовиння знов розпочинається";
— "Щоб не дуже як диявол оглядати";
— "В Києві всяка "правильность режима" пішла до диявола";
— "Я вже було просто "до чортиків" дійшла";
— "Ну і чорт з ними, коли так";
— "Та нехай їй чорт, тутешній дирекції";
— "На Кавказі сам чорт не розбере, де та малярія єсть, а де її нема";
— "Коли я можу жити тільки в Єгипті, та й то з якимсь "інтерстиціальним" бісом в тілі";
— "Коли б мені здоров’я і гроші, то я б ніякого чорта не просила, сама дала б собі раду";
— "Коли б мене чорт не прибив до ліжка, то, може б, діло було скоріш";
— "Я не написала Вам ні разу "через тих чортів", як було обіцяла";
— "Де мене тільки чорти не носили і куди ще хотять понести?!";
— "І ось усе чортовиння знов починається";
— "Чим чорт не жартує";
— "А щодо "легіона чортів", то й вони не найсильніші, і проти них знаходиться сила…";
— "Чорт зна куди і сила й час ішли";
— "Ті чорти, як почнуть сіпати, то вже трудно відчепитись";
— "І вродиться ж отакий чортовий організм!";
— "Ет, та чорт з ним, нарешті!";
— "Чорт знає, що таке!";
— "Мене аж чорти беруть, що оце мушу в хаті сидіти".
И так далее в том же духе в течение всей жизни. Если сюда добавить бесконечные "Цур їм"("Нехай їй цур!"; "Та цур їм, лихим!"; "А нехай йому цур врешті!"; "Та цур їм врешті"; "Хай їм цур!"; "Цур їй!"; "А врешті, все одно — цур їм!"; "А цур їм навіки"; "Ся зима збридила мені Киїїв — цур йому!" и т. д., и т. п.), то получаются неповторимые особенности эпистолярного стиля. А стиль — это человек.
"Ну и что тут особенного? С кем не бывает? Подумаешь, слова-паразиты?" Да, слова-паразиты. Но за этими словами-паразитами стоят именно эти сущности-паразиты. И если ты их регулярно поминаешь, то они — тут как тут. Если человек регулярно поминает нечистых духов, то они его тоже не забывают и паразитируют на нем. И в жизни, и в творчестве. (А за словами "Отец", "Сын", "Святой Дух", "Богородица" — стоят именно эти личности. Кто их поминает и к ним обращается, тот входит в общение именно с Ними).
Один из последних трудов, который разыскивала Украинка при жизни, назывался "Знадоби до галицько-руської демонології" (сей останній найбільш мені бажаний)". Эта книга была нужна для реализации замысла, который по первой строчке называется "Яка ж дивна, яка ж дивна оця щаслива сторона!.." В нем впечатляет уже простой перечень действующих лиц:
"Морока.
Домовик.
Дід запічаний.
Дід покутный.
Відьма родима.
Відьма учена.
Злидні.
"Фараони", що співом надять в "Золотий город", що зблизька сірий. Виряджають шукати зброї від злиднів на дні моря.
Рахмани.
Песиголовці, одноногі людоїди, що скачуть попарі або гуртом, обіймаючись позашиї, — від сих лютих навчається доброго єднання".
Одноногие людоеды, которые скачут по двое или группой (коллективом), обнимаясь за шеи — как наставники доброго единения. Такое не забудешь (только бы не приснилось). Вот такими замыслами была обуреваема Украинка в конце жизни. И видела все это как наяву:
"Юрба образів не дає мені спати по ночах, мучить, як нова недуга, — отоді вже приходить демон, лютіший над всі недуги, і наказує мені писати, а потім я знову лежу розслаблена, як порожня торбина. Отак я писала "Лісову пісню" і все, що писала остатнього року". Зеров говорил: "В останніх роках життя Леся Українка завжди мала високу температуру ввечері, і та температура її виснажувала. Коли ж вона бралася писати, то писання її мучило ще більше: це була друга гарячка, друга маячня, що приносила їй нові образи. Нові видива, розмови. Задуми, деталі намислів, віршові рядки — все це треба було занотовувати, записувати, поспішаючи, — поки є сила і снага…" Содержанием этой "маячні" зачастую была всевозможная нечисть.
А первый раз поминание нечистой силы встречается в письме пятилетней девочки к дяде и тете Драгомановым: "Мене перезвалы на Лесю. Миша колысь нарысовав на сьтіні чорта та шче на дверях напысав козячі ріжкы і якесь лыце…"
В этом же возрасте ребенок узнал и про мавку.
1.13. Языческий культ природы
На этой странице вы можете бесплатно читать книгу Украинка против Украины - Константин Деревянко бесплатно.
Похожие на Украинка против Украины - Константин Деревянко книги
- Быт и нравы царской России - В. Анишкин - Культурология
- Любить по-советски: figurae sententiarum - Константин Богданов - Культурология
- История сумок. От сумы до чемодана - Анна Таут - Культурология
- Награда как социальный феномен. Введение в социологию наградного дела - Александр Малинкин - Культурология
- Художник Константин Васильев - Анатолий Доронин - Культурология
- Короткая книга о Константине Сомове - Галина Ельшевская - Культурология
- Саморазвитие по Толстому - Вив Гроскоп - Культурология / Публицистика
- Сосуды тайн. Туалеты и урны в культурах народов мира - И. Алимов - Культурология
- Москва. Загадки музеев - Михаил Юрьевич Жебрак - Исторический детектив / Культурология
- Страшный, таинственный, разный Новый год. От Чукотки до Карелии - Наталья Петрова - История / Культурология
