Форма входа
Читем онлайн Украинка против Украины - Константин Деревянко
Шрифт:
-
+
Интервал:
-
+
Закладка:
Сделать
"Перемога! Перемога!" Юрба з радісним гуканням вривається в сіни. Дубові двері тремтять і стогнуть, потрясені потужно. "Перемога! Перемога!" Які прехороші сі чорні обличчя! Скільки вогню завзяття в сих очах! "Воля! Воля! Воля!". Наконец-то пришли освободители со своими черными лицами (наверное, негры-интернационалисты?).
"Не знаю, чи довго я лежала напівнепритомна… Все причаїлось, замовкло. Дивно лунає зрідка мірний гук церковного дзвону серед зловісної тиші… Бо-о-в… Бо-о-в… Здається, все вигинуло, зникло, втопилось у темряві… Темрява без краю, мов порожнеча вічності, атісна, мов гнітюча змора. Мертвою течією ллється голос дзвону в безкраю темряву і тоне без відгуку, зливаючись з гробовою тишиною. Стало душно так, наче ось-ось має загомоніти хуртовина. Як бажала душа моя блискавиць, грому, зливи! З палкою тугою, з тремтячою надією я ждала, затаївши дух. Але такою ранньою весною напівночі рідко бува громова хуртовина. Синява хмара проминула. На хвилинку знов виглянуло сонце. Потім насунула сива мряка, закапотів дрібнесенький дощик… Знов потяглись марудні сірі дні…"
Украинка не дожила, а Розенбаум дождался — и поучаствовал в мировой революции. Мечты сбываются.
2.3. Марксизм Украинки
Украинцы занимали видное место среди революционеров всех направлений. Много их было и среди марксистов. Украинка тесно сотрудничала с киевскими (и не только) социал-демократами. Биограф пишет: "У 80-х — 90-х рр. XIX ст. на території України загалом виникло кілька десятків політичних гуртків і пропартійних структур. Серед перших найвідоміших гуртків соціалістичного (марксистського) спрямування були гуртки Арабажина та Стешенка. Членом стешенківського об’єднання свого часу — в середині 90-х рр. XIX ст. — стала й Леся Українка" (7, 290). Зеров дополняет: "Під впливом дядька Леся Українка стає соціалісткою. За його вказівками (Драгоманов весь час казав молоді вчитися соціально-політичних наук із писань західноєвропейських соціалістів), а почасти і підпадаючи загальному рухові тогочасної молоді, береться вона за соціологічні та економічні писання Маркса, — одна з перших в українськім громадянстві. Бере вона участь і в російських марксистських журналах, як "Жизнь", і в українських ("Дзвін")".
Верным партайгеноссе Украинки был муж ее сестры Ольги М. Кривинюк. В 1903 году он писал эсеру Волховскому об их совместной с Украинкой революционной деятельности и предлагал свою помощь: "Дам несколько сведений о С.-Д. (украинская социальная-демократия), с которой я (Леся Украинка тоже) находимся в тесной связи. С.-Д. составилась из лиц, тесно сблизившихся в 1891-2-3-4 академических годах; составилась по-преимуществу из школьных товарищей. Имела С.-Д. знакомства и с русскими партиями вначале с.-д., а в середине девяностых годов с.-р.; отношения были хорошие товарищеские со взаимными практическими выгодами — поддержкой. В середине девяностых годов она (С.-Д.) понесла урон. Оправившись затем и не успев войти в силу, она имела целый ряд потерь (не все по воле правительства), так что в настоящее время от нее остались "недобитки", — в этом я убедился на каникулы, — продолжающие свое существование в качестве "диких", вроде меня. Таким образом, вопрос о союзе с с.-д. остается открытым; не говорю поконченным, т. к. возможно "недобитки" не захотят умирать, что же касается меня, то в качестве дикаря очень симпатизирующего с.-р. (то мои симпатии, как и симпатии Л. У-ки), я готов оказывать с.-р. возможные (посильные) товарищеские услуги, которые могли бы быть, как я себе представляю, в форме помощи с.-р. в создании украинской литературы". Естественно, литературы революционной. Как известно, эсеры были большими мастерами политического террора, но и литературой не брезговали.
Украинка принимала активное участие в переводе на украинский язык марксистской литературы. Например, в 1901 году, находясь во Львове, передала лидеру галицких социал-демократов Ганкевичу для "Видання групи українських соціал-демократів" следующие переводы: "Маніфест Комуністичної партії" Маркса и Энгельса, "Розвиток соціалізма від утопії до науки" Энгельса, "Нариси про матеріалістичний розвиток історії" итальянского марксиста Лабриолы, "Хто з чого жиє" Дикштейна.
Брошюра польского социал-демократа Шимона Дикштейна была очень популярна. Ленин оценивал ее как образцовую для революционной пропаганды вещь, которую необходимо распространять среди народа. Задание партии было выполнено. А Украинка, со своей стороны, как всегда перевыполнила план. Она написала еще "Додаток від впорядника до українського перекладу книжечки "Хто з чого жиє":
"Як же його навчитися визволитись від неволі, коли від неї ще ніхто не визволився? Так, справді, ще ніхто не визволився від неволі до кінця, але початок такого визволення ми вже бачимо по різних сторонах, наприклад в Німеччині, де робітникам все-таки краще і вільніше живеться, ніж у нас, і коли б нам осягти хоч половину того, що вони вже мають, то на початокі того вже було б немало.
А почали там робітники визволятись тим способом, що стали єднатись у громадки, гурти й товариства, добре впорядковані (в організації, як їх називають по-книжному). До речі, завжди знаходились тямущі та освічені люди, прихильні до робітницької справи, що роз’ясняли робітникам і книжками, і живим словом, як треба боронитись від ворогів та яким способом краще поєднатись межи собою. З таких людей найбільше вславився Карл Маркс, німецький учений, та його ученик і товариш, теж німець, Фрідріх Енгельс, що багато навчали робітників словом та понаписували книжки, де зовсім інакше викладена політична економія, ніж вона викладалась до того часу, і де проведені думки, подібні до тих, що тут, у сій книжечці, тільки достойніше доведені та ученіше вимовлені. Обидва сі вчені (тепер вже померлі) багато прислужились до того, що в Німеччині та й скрізь по інших сторонах позаводились великі робітницькі товариства для оборони від всякого здирництва та неволі, через те пам’ятають Маркса та Енгельса у великій шані серед всіх робітників, свідомих свого стану".
Далее популярно пересказываются идеи "Манифеста Коммунистической партии":
"Свідомий свого стану робітник — се такий робітник, що тямить своє право і не надіється ні на кого, окрім себе та своїх товаришів, таких самих, як і він, робітників. (До робітників належать і ті, що роблять письменну працю, коли тільки вони не запродують свого сумління багачам, а тримаються купи з робітниками, як тримались Маркс, Енгельс і багато інших, хоч і вихованих у панських школах, письменних людей). Свідомі свого стану робітники не повинні вважати на те, хто з них до якої віри чи народу належить (робітник-німець, наприклад, не повинен вважати себе ліпшим від поляка, поляк від москаля, москаль від українця і т. д.), а повинні триматися спільно, одностайно, бо у всіх у них один ворог — стан багачів, капіталістів, що користає з робітницької праці". "Пролетарий не имеет отечества", — так учили Маркс и Энгельс в своем "Манифесте".
"Тим-то повинні бути для кожного робітника святими сі слова: Робітники з усіх країн, єднайтесь! Бо тільки тоді робітницька воля стане міцно, коли вона по всіх краях буде однакова, коли ніхто не могтиме прийти з боку і зруйнувати її". Сегодня у нас другие "святыни". Партийная и комсомольская номенклатура (начиная с президентов и премьеров) хором повторяет мантры о "священном праве частной собственности". Что бы на это сказала Украинка? Известно что: "Мужики цікаві стали, чи ті кості білі всюди, чи блакитна кров проллється, як пробити пану груди?" Сегодня тоже имеется много любопытных мужиков. Вот только настоящих буйных мало. А тогда было в изобилии.
"Але ж світ великий, та ще й мови на ньому різні, що не народ, то й інша мова, то як же його на такім просторі поєднатись та порозумітись?". А для этого, как известно, существовала программа объединения пролетариев всех стран в мировом масштабе в единый Интернационал для победы мировой революции. "Отхоч би так: нехай би спершу по окремих фабриках, економіях та хліборобських громадах люди добре порозумілись та поєднались межи собою, хоч би тим часом крадькома, то й то б уже багато значило; потім би такі громадки поєднались би межи собою в більші групи, а ті знов у великі товариства (в більші й менші організації, говорячи з письменська), то з тих товариств було б уже ціле робітницьке сторонництво (партія). Що люди не можуть всі на одно місце зібратись та одною мовою говорити, то не біда, — адже якось багачі порозумілись межи собою, щоб не давати волі робітникам? Нехай же й робітники порозуміються проти багачів, щоб не даватись їм на поталу.
Нехай кожна громадка чи гурт вибирає виборних до товариства крайового, а серед тих виборних, певне, знайдуться люди, що знають інші мови, окрім своєї, та тямлять чужі звичаї, то ті люди виїздитимуть на збори, де поєднаються з такими самими виборними від чужоземних робітницьких товариств, і таким способом повстане всесвітня робітницька партія, зложена з крайових партій різних сторін, і в тій великій партії немає якесь однобільше крайове товариство утискати інші, менші, як то робиться межи багачами в їх "державах", а всі мають бути межи собою як рівний з рівним, вільний з вільним, бо коли робітники будуть неволити один одного, то поки світу-сонця — не визволяться з неволі".
На этой странице вы можете бесплатно читать книгу Украинка против Украины - Константин Деревянко бесплатно.
Похожие на Украинка против Украины - Константин Деревянко книги
- Быт и нравы царской России - В. Анишкин - Культурология
- Любить по-советски: figurae sententiarum - Константин Богданов - Культурология
- История сумок. От сумы до чемодана - Анна Таут - Культурология
- Награда как социальный феномен. Введение в социологию наградного дела - Александр Малинкин - Культурология
- Художник Константин Васильев - Анатолий Доронин - Культурология
- Короткая книга о Константине Сомове - Галина Ельшевская - Культурология
- Саморазвитие по Толстому - Вив Гроскоп - Культурология / Публицистика
- Сосуды тайн. Туалеты и урны в культурах народов мира - И. Алимов - Культурология
- Москва. Загадки музеев - Михаил Юрьевич Жебрак - Исторический детектив / Культурология
- Страшный, таинственный, разный Новый год. От Чукотки до Карелии - Наталья Петрова - История / Культурология
